--------
Урядовий портал
Верховна Рада України
Конституційний Суд України
Урядова "гаряча лінія"
БЕЗвіз
Україна-ЄС
Доступні ліки
Є ліки
Державний реєстр виборців
Житомирська ОДА
Три роки боротьби
Державна реєстраційна служба
Національне агенство з питань запобігання корупції
Антикорупційний портал
бюлетень КМУ
Державна служба України
teplo.gov.ua
інтерактивна карта
Енергоефективність Житомирщини
ОСББ
Національна дитяча "гаряча" лінія
Протидія торгівлі людьми
Зміни одне життя
« Новини

Запрошуємо учасників бойових дій на території інших держав та громадськість району взяти участь у заходах

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Запрошуємо учасників бойових дій на території інших держав  та громадськість району взяти участь у заходах, які відбудуться 15 лютого 2017 року в смт.Романів:

- 10.00 год. -  районний Будинок культури – тематична зустріч «Крило скорботної пам’яті»;

- 11.15 год. - меморіал Воїнам-афганцям в смт. Романів площа Слави  -  покладання квітів, вшанування загиблих і померлих учасників бойових дій на території інших держав хвилиною мовчання.

Оргкомітет

Історична довідка. До Дня виведення військ з Афганістану

Початок війни

Рішення про введення радянських військ до Афганістану було ухвалене 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлено секретною ухвалою ЦК КПРС. Офіційною метою введення було запобігання загрозі іноземного військового втручання. Як формальну підставу, Політбюро ЦК КПРС використовувало неодноразові прохання керівництва Афганістану. 

Військове угруповання, яке офіційна радянська пропаганда називала виключно Обмеженим контингентом радянських військ, опинилося безпосередньо втягнутим в громадянську війну, що розгоралася в Афганістані, і став її активним учасником та головним збудником. 

У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан (ДРА) з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або «душмани») - з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Моджахедам в ході конфлікту підтримку подавали військові фахівці США, ряду європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби. 
25 грудня 1979 року почалося введення радянських військ в ДРА по трьох напрямах: Кушка-Шинданд-Кандагар, Термез-Кундуз-Кабул, Хорог-Файзабад. Десант висаджувався на аеродромах Кабул, Баграм, Кандагар.
До складу радянського контингенту входили: управління 40 ї армії з частинами забезпечення і обслуговування, чотири дивізії, п'ять окремих бригад, чотири окремі полки, чотири полки бойової авіації, три вертолітні полки, одна трубопровідна бригада, одна бригада матеріального забезпечення і деякі інші частини і установи.
Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів.

  Етапи

Перебування радянських військ в Афганістані і їх бойова діяльність умовно розділяються на чотири етапи.

1 й етап: грудень 1979 р. - лютий 1980 р. Введення радянських військ до Афганістану, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації і різних об'єктів.

2 й етап: березень 1980 р. - квітень 1985 р. Ведення активних бойових дій, зокрема широкомасштабних, спільно з афганськими з'єднаннями і частинами. Робота з реорганізації і зміцнення озброєних сил ДРА.

3 й етап: травень 1985 р. - грудень 1986 р. Перехід від активних бойових дій переважно до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу з припинення доставки зброї і боєприпасів із за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків на Батьківщину.

4 й етап: січень 1987 р. - лютий 1989 р. Участь радянських військ в проведенні афганським керівництвом політики національного примирення. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу. 

  Втрати
За уточненими даними, всього у війні Радянська Армія втратила 14 427 чоловік, КДБ - 576 чоловік, МВС - 28 чоловік загиблими і зниклими без вісті.

  Поранення і контузії отримали більше 53 тисяч чоловік. Медична допомога була надана 463 тисячам військовослужбовців.

За оцінками незалежних дослідників втрати радянської армії склали до 140 тисяч убитими та до 350 тисяч пораненими.

За національним складом втрати склали: росіян - 6.888 чол., українців - 2.378 чол., узбеків - 1.066 чол., білорусів - 723 чол., татар - 442 чол., казахів - 362 чол., туркменів- 263 чол., таджиків - 236 чол., азербайджанців - 195 чол., молдаванів - 195 чол., чувашів - 125 чол., киргизів - 102 чол., народності Дагестану - 101 чол., башкирів - 98 чол., вірменів - 95 чол., грузинів - 81 чол., мордвинців - 66 чол., литовців - 57 чол., марійців - 49 чол., чеченців - 35 чол., осетинів - 30 чол., кабардинців - 25 чол., латишів - 23 чол., калмиків - 22 чол., удмуртів - 22 чол., комі - 16 чол., естонців - 15 чол., інгушів - 12 чол., балкарців - 9 чол., євреїв- 7 чол., карелів - 6 чол., каракалпаків - 5 чол., тувинців - 4 чол.

За віком втрати склали:

до 20 років - 8.655 чол. (у т.ч. - 2 офіцера);

20-25 років - 3.557 чол. (842 офіцери);

25-30 років - 878 чол. (640 офіцерів);

30-40 років - 573 чол. (396 офіцерів);

понад 40 років - 170 чол. (99 офіцерів).

НОВ�Н�