--------
Урядовий портал
Верховна Рада України
Конституційний Суд України
Урядова "гаряча лінія"
БЕЗвіз
Україна-ЄС
Доступні ліки
Є ліки
Державний реєстр виборців
Житомирська ОДА
Три роки боротьби
Державна реєстраційна служба
Національне агенство з питань запобігання корупції
Антикорупційний портал
бюлетень КМУ
Державна служба України
teplo.gov.ua
інтерактивна карта
Енергоефективність Житомирщини
ОСББ
Національна дитяча "гаряча" лінія
Протидія торгівлі людьми
Зміни одне життя
« Новини

29 січня в Україні відзначають День пам’яті Героїв Крут

Під Крутами бій, під Крутами кров… 

Про давню трагедію згадаю знов.

Під Крутами смерть, під Крутами плач…

І кулю у серце націлив палач.

Під Крутами юність, під Крутами сум.

Над життям юнацьким надруга і глум.

29 січня в Україні відзначають День пам’яті Героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів патріотизму і жертовності у боротьбі українського народу за свободу і незалежність.


До цієї трагічної ї дати в історії України в Романівській районній бібліотеці для дорослих оформлено виставку – реквієм: «Ніколи не забути цих юних душ нескорений політ» .

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. «Понад все вони любили свій коханий край», — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

Вже у березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Так постала друга, крім Тарасової, свята могила над Дніпром. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який сказав: «Якраз в цей момент, коли ми ховаємо цих молодих героїв, тут з будинку Центральної Ради здіймається російський орел, цей символ нашого довгого гноблення. Не випадково ці два факти збіглися. Така операція не могла відбутися без болю… Стримайте ж ваші сльози, які котяться. Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них  вдячну пам'ять на віки вічні …». 

Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, розташовану на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач – Київ  стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять... Немов будять приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики...

Вони стали легендою і для наступних поколінь борців за незалежність в 1940-1950-ті, 1960-1980-ті роки. Вони є прикладом для сучасників  – тому що були такими ж завзятими тоді, у 1918-му, як ті, хто стояв на Майдані:

Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й вірменин Сергій. В саду

Едемськім на травичці всілись:

«За що тебе?» «За Україну, друже мій!»

«Ти знаєш, і мене за неї вбили,

Та це було вже років може сто,

Тоді померли ми, щоб ви там жили.

А вас вбивають… Вас тепер за що?...»

Вони, Герої Крут, були першими "кіборгами" у нашій історії. Ми кажемо, що Крути – це бій за майбутнє, майбутнє України. І цей бій триває. Тепер від нас залежить його результат. В наших руках шанс на остаточну перемогу, яку Україна чекає з 1918 року. Для цього нам потрібна єдність та рішучість, яких забракло тоді у Києві, та героїзм і жертовність, яку проявили ті, хто прибув на станцію Крути 99 років тому.

Баша В.О.,

бібліотекар Романівської районної

бібліотеки для дорослих

НОВ�Н�