--------
Урядовий портал
Верховна Рада України
Конституційний Суд України
Урядова "гаряча лінія"
БЕЗвіз
Україна-ЄС
Доступні ліки
Є ліки
Державний реєстр виборців
Житомирська ОДА
Три роки боротьби
Державна реєстраційна служба
Національне агенство з питань запобігання корупції
Антикорупційний портал
бюлетень КМУ
Державна служба України
teplo.gov.ua
інтерактивна карта
Енергоефективність Житомирщини
ОСББ
Національна дитяча "гаряча" лінія
Протидія торгівлі людьми
Зміни одне життя
« Новини

Про зміни законодавства з оплати праці у 2017 році

Про зміни законодавства з оплати праці у 2017 році 

Законом України  від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено :

прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні;

мінімальну заробітну плату у місячному розмірі  з 1 січня – 3200 гривень; у погодинному розмірі  - 19,34 гривні.

  З 1 січня 2017 року відповідно до Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено суттєві зміни до законодавства з праці.

Цим Законом змінено поняття «мінімальної заробітної плати» та порядок встановлення посадових окладів і тарифних ставок, запроваджено нові механізми контролю у сфері зайнятості та оплати праці.

Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якої системою оплати праці.

З  цього року виключено норму, за якою до мінімальної зарплати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Водночас розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати. Це передбачено новою статтею 3-1, якою доповнено Закон  України «Про оплату праці».

кщо ж нарахована зарплата за виконану місячну норму праці є нижчою за розмір мінімальної зарплати, тоді роботодавець має провести доплату до рівня мінімальної зарплати, яку слід виплачувати щомісяця одночасно з виплатою зарплати.

Під час обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

  У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Відповідно до статті 6 Закону  України «Про оплату праці» мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2017 році - 1600 грн.).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1774 передбачено, що мінімальна зарплата після 01.01.2017 р. не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників  та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

В об’єднаних територіальних громадах і містах обласного підпорядкування з’явилися нові повноваження, згідно з якими вони мають право контролю за дотриманням законодавства про працю, а також мають право здійснювати перевірки як юридичних, так і фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю. Більше того, в разі виявлення порушень законодавства вони мають право накладати на порушників суттєві штрафи.

У зв’язку із набуттям чинності з 01.01.2017 Законом України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774) департамент з питань праці Держпраці повідомляє.

очинаючи з 01.01.2017 статтею 265 Кодексу законів про працю України запроваджені фінансові санкції стосовно юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (9600 гривень). У разі, якщо недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на  загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків розмір штрафу складе 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (320000 гривень).

Звертаємо увагу на те, що факт накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за недопущення до перевірки з питань додержання законодавства про працю та зайнятість не виключає необхідність накладення фінансових санкцій на юридичну особу або фізичну особу - підприємця.

Крім того, у зв’язку із встановленням розміру мінімальної заробітної плати на рівні 3200 гривень Законом України „Про державний бюджет на 2017 рік“ значно збільщені розміри штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України.

У разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків розмір штрафної санкції складатиме 96 тисяч гривень (тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення), за кожного працівника, щодо якого скоєно , порушення.

За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі розмір штрафу складатиме 9600 гривень.

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці тягне за собою штраф у розмірі 32 тисяч гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", штраф складатиме 32 тисячі гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених  абзацами другим - сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України загрожує роботодавцям штрафом у розмірі 3200 гривень.

Додатково звертаємо увагу на те, що 01.01.2017 набув чинності Закон України „ Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Статтею 6 зазначеного Закону визначено, що його дія не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органом державного регулювання діяльності  Державною службою України з питань праці та її територіальними органами.

Зазначені зміни законодавства з праці вигідні не тільки для держави, а і для кожного громадянина.

Зростання мінімальної заробітної плати та дотримання законодавства у сфері зайнятості повинно сприяти збільшенню кількості платників єдиного соціального внеску та надходжень до Пенсійного фонду. Відповідно збільшаться і надходження до місцевих бюджетів у вигляді податку з доходів фізичних осіб. Це дасть додаткові можливості для громад спрямовувати кошти на соціальний розвиток відповідних територій.

Для громадянина, який нелегально працює, вигода в тому, що його праця легалізується і завдяки цьому буде враховано страховий стаж та гарантовано інші гарантії, передбачені чинним законодавством, у тому числі у випадку тимчасової непрацездатності.

Державний інспектор                      О. В. Боровець

НОВ�Н�