--------
Урядовий портал
Верховна Рада України
Конституційний Суд України
Урядова "гаряча лінія"
БЕЗвіз
Україна-ЄС
Доступні ліки
Є ліки
Державний реєстр виборців
Житомирська ОДА
Три роки боротьби
Державна реєстраційна служба
Національне агенство з питань запобігання корупції
Антикорупційний портал
бюлетень КМУ
Державна служба України
teplo.gov.ua
інтерактивна карта
Енергоефективність Житомирщини
ОСББ
Національна дитяча "гаряча" лінія
Протидія торгівлі людьми
Зміни одне життя
« Новини

"Жнива скорботи" - виставка-спогад пам'яті жертв голодоморів

Страшне число у нелюдській напрузі

Пропалює світи до глибини

У тридцять три розіп'ято Ісуса

У тридцять третім на земному крузі

Розіп'ято мільйони без вини

Пам'ять! Нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод: «Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду». А так вмирала майже вся Україна. У світі немає іншої такої країни, де кожний метр землі покритий безіменними могилами.

Жахлива і вражаюча статистика тих років. За один рік загинула п’ята частина сільського населення України. Штучний голод забрав до десяти мільйонів життів українців. В Україні щохвилини  вмирало голодною смертю 17 людей, за годину - 1000, за добу - 24000. Серед найбільш постраждалих була і Житомирська область. Смертність населення у 1932-1933 роках перевищувала середній рівень попередніх років у  8-9 і більше разів. Більше 12000 жертв було у Романівському районі.

Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках, присвячено виставку - спогад «Жнива скорботи», яка діє в Романівській районній бібліотеці для дорослих. На ній представлено Національну Книгу Пам'яті Жертв  Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, де вміщено і документальні матеріали, і свідчення очевидців про наш район. «Голодомор 1932-1933 років, як геноцид», «Розсекречена пам'ять», «Сказати правду про голодомор», «Український голокост, як злочин проти народу» - ці книги дають змогу побачити дію страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки вітчизняної історії.

Трагедія голодомору знайшла відображення і в художній літературі.

Василь Барка - представник української діаспори у США, який сам пережив голод і бачив на власні очі жахи канібалізму, написав у 1958-1961 роках роман «Жовтий князь», не втішаючи себе надією, що цей твір буде надрукований в Україні. Але твір був надрукований і за його мотивами було знято фільм «Голод -33».

«Маріє…Зчорніла мадонна з мертвим дитям на руках. Жертва і вішальниця, великомучениця і героїня - все це ти Маріє. Це ім'я любила Україна. Так звали матір Божу, її осяйній, тисячу років молилися незліченні покоління наших прабабусь, тулячи до грудей своїх немовлят. Але тільки тобі, Маріє, жінці з подільського села судилося самій покласти в могилу своїх дітей, що згасли від голоду». Так пише Улас Самчук у своїй книзі «Марія».

Роман відомого українського письменника Юрія Бедзика «Гіпсова лялька» присвячено також одній з найбільших трагедій 20 століття - голодомору 1932-1933 років на Україні.

Виставка-спогад «Жнива скорботи» - це не тільки згадка про трагічне минуле, а й пересторога на майбутнє.

Баша В.О., бібліотекар

Романівської районної бібліотеки

для дорослих

НОВ�Н�