« Новини

Захистимо дітей від насильства

                             Захистимо дітей від насильства

У 1991 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини, в якій відображені права дитини на фізичну, психологічну, сексуальну недоторканість.

Але, на жаль, багато гарантованих Конвенцією прав залишаються на папері. Наше суспільство ще не готове відкрито говорити про проблему жорстокого поводження з дітьми, а тим більше вирішувати  на судовому, законодавчому рівнях. Особливістю ситуації в Україні є те, що на обговорення проблем насилля над дітьми, як і в цілому насилля проти особи, до недавнього часу було накладено табу, через сором, страх, стереотипи на кшталт «не виносити сміття з будинку».

Проте, коли проблема замовчується, це не означає, що її не існує. Наразі Українське суспільство визнає існування проблеми насилля над дітьми, а також – необхідність здійснення комплексу послідовних заходів щодо удосконалення системи попередження, виявлення та подолання цього явища. Останніми роками в Україні прийнято ряд законодавчих актів, спрямованих на попередження насильства над дітьми, в яких визначено, що основою діяльності має стати міжвідомча взаємодія, тобто спільна діяльність різних фахівців – держслужбовців, соціальних педагогів, освітян, правоохоронців, медиків.

20 листопада 2014 року відзначається День спільних дій в інтересах дітей. В цей день, службою у справах дітей райдержадміністрації  організовано та проведено міжвідомчу нараду по профілактиці насильства та жорстокого поводження з дітьми, з метою попередження неправомірних дій  відносно неповнолітніх та ужиття невідкладних заходів до ліквідації наслідків загрози життю та здоров’ю дітей.

У засіданні взяли участь начальники та спеціалісти  відділів, служб райдержадміністрації,  Романівського районного управління юстиції, оперуповноважений  групи кримінальної міліції РВ УМВС України в Житомирській області, представники загальноосвітніх закладів району.

Присутні на нараді зазначили, що проблема жорстокого поводження з дітьми стає дедалі актуальнішою. Це пов’язано з багатьма соціально-економічними і психологічними чинниками, серед яких збільшення кількості неповних сімей, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, відвертої безконтрольної пропаганди агресії і насильства на відео і телеканалах, популяризації жорстокості в засобах масової інформації, вільний доступ до заборонених сайтів мережі Інтернет, потреба підлітків в самоствердженні серед однолітків, прагнення бути самостійними.

Хвилює і те, що масового характеру набуває жорстокість між дітьми. До знущань все частіше вдаються дівчата, а не хлопці. Насильство дітей по відношенню до своїх однолітків пов’язують з кількома причинами. Інформація довкола, насичена насильством та жорстокістю. Це стосується фільмів, телепрограм і комп’ютерних ігор. А побачене там, діти намагаються втілити в життя. Інша причина полягає в тому, що батьки вкрай мало часу та уваги приділяють дітям та їх розвитку. Вони у крайньому випадку перевіряють домашні завдання та проводять виховні бесіди, але відсутні душевні розмови з дітьми, щире відверте спілкування та спільні інтереси. Окрім того, коріння проблеми виявлення жорстокості однієї дитини по відношенню до іншої – в сім’ї. Діти спостерігають за актами насильства вдома, отримують психологічні травми або підхоплюють соціальну естафету і починають поводитись так само. Діти починають думати, що це нормально та навіть престижно, бо хто сильніший, той і має владу.

На завершення усі учасники заходу дійшли спільної згоди, що насильство над дітьми в першу чергу слід попереджувати, а не просто локалізувати уже виявлені факти насильства. Проводити профілактичну та роз’яснювальну роботу як із батьками, так і з дітьми.  Адже дитинство — важливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь, навичок, і саме в цей період вона потребує найбільшої уваги і захисту.

 

НОВ�Н�